В якому віці
починати займатися філософією?
Філософія не знає вікових і професійних
обмежень. Аристотель став учнем платонівської Академії в 17 років. Тома
Аквінський розпочав своє навчання в Неаполітанському університеті у 15-річному
віці (де йому довелося читати природничо-філософські твори Аристотеля).
Арман Жан дю Плесі
(майбутній кардинал Рішельє), поступивши в 9 років у Наварський коледж, на
третьому, філософському, циклі навчання читав і коментував твори Аристотеля в
оригіналі, коли йому було приблизно 13-14 років. Геґель студіював «Критику
чистого розуму» Канта у неповні 19 років, а засновник американського
прагматизму Чарльз Пірс почав вивчати цей твір у 16-річному віці.
Вже трирічна дитина
задає дорослим філософські запитання (часто у формі «чому?»). Але свідоме
ставлення до філософських проблем виникає вже у підлітковому віці, у 13-15
років. Найчастіше стимулом для постановки перших філософських питань стає
художня література (кращі її взірці), фільми і, звичайно, власний життєвий
досвід.
Школа повинна
формувати такі важливі у найближчому майбутньому компетенції, як аналітичне і
творче мислення, уміння аргументувати і знаходити правильні рішення.
Для цього особливу
увагу варто приділяти трьом, на перший погляд простим та зрозумілим, навичкам:
(1) повільному і вдумливому читанню, (2) вмінню виражати свої думки у письмовій
формі (у формі есе) й (3) умінню аргументовано викладати й обґрунтовувати
власну позицію (у доповідях, дискусіях і дебатах). Для розвитку цих компетенцій
найкраще допомагають якісна література і філософія .
Отже національний
центр " Мала академія наук " провів у грудні 2019-лютому 2020 VІ Всеукраїнську олімпіаду з філософії для
школярів з метою популяризації філософської освіти та заохочення молоді до
творчого і раціонального критичного мислення. Із загальною тематикою
«Особистість та її ідентичність» олімпіада проходила в два етапи. Перший
передбачав ознайомлення з першоджерелами філософів, проходження контрольного
тестування за ними, а потім написання есе за цитатою одного з філософів(українською
або англійською): «Ми передаємо думки за
допомогою мови тільки тією мірою, якою чітко уявляємо собі принципи роботи
мови» (М. Дамміт), «Але ні одна особа, ані будь-яка кількість осіб не
вповноважені казати іншій повнолітній людській істоті, що вона для власного
блага не повинна робити зі своїм життям те, що вона вирішила з ним зробити»
(Дж. Ст. Міл), «… сукупність практик може бути співвіднесена з трьома… сферами:
сферою панування над речами, сферою дій щодо інших і сферою відношення до
самого себе. Не можна сказати, що ці три сфери абсолютно чужі одна одній.
Зрозуміло, що панування над речами здійснюється через ставлення до інших, а
останнє завжди передбачає ставлення до самого себе, і навпаки. Але йдеться про
три осі, які мають бути проаналізовані як у їхній специфіці, так і в їхньому зв
язку, а саме: вісь знання, вісь влади і вісь етики» (М. Фуко) .
Учениця 11-А класу СЗЗС №1 ім.О.В.Суворова
м.Ізмаїл, Дерягіна Катерина, яка брала участь в олімпіаді, писала філософське
есе англійською і за результатами заочного етапу отримала можливість
представляти школу в очному етапі у
місті Києві. Крім цього для англомовної секції, яка включала в себе 8 школярів
з 5 областей України передбачалося написання мотиваційного есе і фінального
чотиригодинного есе у Києві. Темами есе очного етапу стали цитати Дамміта
«…Філософські проблеми розв’язуються тільки у тому випадку, якщо ми будемо
уважно користуватися мовою.», Ханни Арендт «Питання совісті Адольфа Айхмана,
звичайно, складне, але в жодному разі не унікальне…» і цитата з Кембриджської
декларації свідомості «The field of Consciousness research is rapidly evolving.
Abundant new techniques and strategies for human and non-human animal research have
been developed»
До речі, олімпіада
з філософії проходила у вигляді Всеукраїнськоїнаукової профільної школи з філософії МАН
України, що пояснювало таку
велику кількість лекцій, навчальних тренінгів і майстер-класів з філософії, які
були проведені викладачами філософського факультету НПУ ім.
Драгоманова Надією Адаменко, Наталею Легкою, Любов’ю Тереховою, Катериною
Гончаренко і Сергієм Русаковим. Не
обійшлося й без філософських бесід, аргументованих ідей і невгамовних дискусій,
які загартовували креативне мислення юних філософів.
Після останнього
випробування пройшло урочисте нагородження переможців україномовної та англомовної
секцій VІ Всеукраїнської олімпіади з філософії для школярів дипломами І, ІІ, ІІІ ступенів у НПУ імені М.
Драгоманова.
Після палких дискусій за кожну з восьми англомовних робіт
на наявність влучних, критичних і філософських думок члени журі прийшли до одноголосного
рішення, за яким Катерина Дерягіна посіла друге місце.
Переможців
олімпіади вітали декан факультету філософії та суспільствознавства НПУ ім.
Драгоманова Іван Дробот, викладачі університету і першокурсниця філософського
факультету КНУ ім. Т. Шевченка, представниця української делегації в
Міжнародній олімпіаді з філософії в Римі, Аліса Тулянцева.
Без перебільшення
можна сказати, що проблема людини посідає центральне місце у філософії.
Звичайно, людину вивчає біологія, анатомія, мовознавство, антропологія,
психологія тощо. Однак всебічно людину не розглядає жодна інша, крім філософії,
система знань. Протягом багатьох віків філософи аналізують природу і можливості
людського розуму, особливості відчуттів, стан біологічного і соціального в
людині, а також різноманітні прояви духовного світу людини: мову, мистецтво
тощо.
Досліджуючи
природу і сутність людини, філософія звертає увагу і на друге важливе питання
філософії: чи здатен людський розум пізнати реальний світ?