Наші першокласники вже майже три місяці
провчились в стінах спеціалізованої загальноосвітньої школи №1 ім. О.В.Суворова І –ІІІ ступенів з поглибленим
вивченням англійської мови, вони багато вже чому навчились, підросли,
подружились один з одним і з радістю поспішають до школи.
На святі «Посвяти в першокласники», яке проходило з 18 по 22 листопада 2019 р. в приміщенні Ізмаїльської картинної галереї, учні 1-А (вчитель – Севастьянова В.Ю.), 1-Б (вчитель - Тарасова І.О.), 1-В (вчитель – Чернявська А.М.), 1-Г (вчитель – Кутас Н.А.) довели батькам та вчителям, що вони з гордістю можуть носити горде звання «Першокласник».
В урочистій атмосфері першокласники послухали клятву школяра, співали пісні про школу, читали вірші, танцювали, а також дізналися про те, що шкільне життя може бути солоне, як сіль; гірке, як перець; а може бути солодке, як мед!
Ми бажаємо нашим першокласникам веселого шкільного життя та подальших успіхів у навчанні!!!!«Ми відповідальні за
тих кого приручили». У нашій країні домашні улюбленці не захищені
законодавством, тому випадки викидання тварин на вулицю настільки поширені.
Більш того, за статистикою, близько 75% безпритульних собак і кішок колись були
домашніми. В місті Ізмаїл створено багато товариств та волонтерських
організацій які допомагають безпритульним тваринам.
Учні 10-А класу Києвський Даніїл, Норець Марія та учениця 8-Б класу Курочкіна Ніколь виступили ініціаторами та організаторами благодійної акції для товариства захисту тварин «Чотири лапки».
З 12 по 23 листопада відбувся збір корму для тварин які знаходяться у товаристві. Найбільш активними учасниками акції стали учні початкової ланки, які приєднувались до акції цілими сім’ями та класами.
Безпритульні тварини, їх винахідливість і миролюбність, їх любов до життя - це відмінний привід згадати про ці гарні якості, властиві і нам, людям. Давайте поділимося з ними і своєю добротою, проявимо до них нехай маленьку, але турботу. Може не відразу, може не сьогодні, але обов’язково подбаємо про них, адже вони абсолютно завжди готові відгукнутися на нашу доброту. Вони завжди готові радувати нас, виляти хвостом або ніжно муркотіти, стрибати від радості і по своєму посміхатися нам. Вони люблять нас, людей, адже так і не покинули наше, дуже часто вороже середовище проживання. Давайте і ми будемо любити їх, висловлюючи цю любов у практиці свого життя.