CЗЗСО №1

В якому віці починати займатися філософією?

Філософія не знає вікових і професійних обмежень. Аристотель став учнем платонівської Академії в 17 років. Тома Аквінський розпочав своє навчання в Неаполітанському університеті у 15-річному віці (де йому довелося читати природничо-філософські твори Аристотеля).

Арман Жан дю Плесі (майбутній кардинал Рішельє), поступивши в 9 років у Наварський коледж, на третьому, філософському, циклі навчання читав і коментував твори Аристотеля в оригіналі, коли йому було приблизно 13-14 років. Геґель студіював «Критику чистого розуму» Канта у неповні 19 років, а засновник американського прагматизму Чарльз Пірс почав вивчати цей твір у 16-річному віці.

Вже трирічна дитина задає дорослим філософські запитання (часто у формі «чому?»). Але свідоме ставлення до філософських проблем виникає вже у підлітковому віці, у 13-15 років. Найчастіше стимулом для постановки перших філософських питань стає художня література (кращі її взірці), фільми і, звичайно, власний життєвий досвід.

Школа повинна формувати такі важливі у найближчому майбутньому компетенції, як аналітичне і творче мислення, уміння аргументувати і знаходити правильні рішення.

Для цього особливу увагу варто приділяти трьом, на перший погляд простим та зрозумілим, навичкам: (1) повільному і вдумливому читанню, (2) вмінню виражати свої думки у письмовій формі (у формі есе) й (3) умінню аргументовано викладати й обґрунтовувати власну позицію (у доповідях, дискусіях і дебатах). Для розвитку цих компетенцій найкраще допомагають якісна література і філософія .

Отже національний центр " Мала академія наук " провів у грудні 2019-лютому 2020 VІ Всеукраїнську олімпіаду з філософії для школярів з метою популяризації філософської освіти та заохочення молоді до творчого і раціонального критичного мислення. Із загальною тематикою «Особистість та її ідентичність» олімпіада проходила в два етапи. Перший передбачав ознайомлення з першоджерелами філософів, проходження контрольного тестування за ними, а потім написання есе за цитатою одного з філософів(українською або англійською): «Ми передаємо думки за допомогою мови тільки тією мірою, якою чітко уявляємо собі принципи роботи мови» (М. Дамміт), «Але ні одна особа, ані будь-яка кількість осіб не вповноважені казати іншій повнолітній людській істоті, що вона для власного блага не повинна робити зі своїм життям те, що вона вирішила з ним зробити» (Дж. Ст. Міл), «… сукупність практик може бути співвіднесена з трьома… сферами: сферою панування над речами, сферою дій щодо інших і сферою відношення до самого себе. Не можна сказати, що ці три сфери абсолютно чужі одна одній. Зрозуміло, що панування над речами здійснюється через ставлення до інших, а останнє завжди передбачає ставлення до самого себе, і навпаки. Але йдеться про три осі, які мають бути проаналізовані як у їхній специфіці, так і в їхньому зв язку, а саме: вісь знання, вісь влади і вісь етики» (М. Фуко) .

Учениця 11-А класу СЗЗС №1 ім.О.В.Суворова м.Ізмаїл, Дерягіна Катерина, яка брала участь в олімпіаді, писала філософське есе англійською і за результатами заочного етапу отримала можливість представляти школу в очному етапі у місті Києві. Крім цього для англомовної секції, яка включала в себе 8 школярів з 5 областей України передбачалося написання мотиваційного есе і фінального чотиригодинного есе у Києві. Темами есе очного етапу стали цитати Дамміта «…Філософські проблеми розв’язуються тільки у тому випадку, якщо ми будемо уважно користуватися мовою.», Ханни Арендт «Питання совісті Адольфа Айхмана, звичайно, складне, але в жодному разі не унікальне…» і цитата з Кембриджської декларації свідомості «The field of Consciousness research is rapidly evolving. Abundant new techniques and strategies for human and non-human animal research have been developed»

До речі, олімпіада з філософії проходила у вигляді Всеукраїнськоїнаукової профільної школи з філософії МАН України, що пояснювало таку велику кількість лекцій, навчальних тренінгів і майстер-класів з філософії, які були проведені викладачами філософського факультету НПУ ім. Драгоманова Надією Адаменко, Наталею Легкою, Любов’ю Тереховою, Катериною Гончаренко і Сергієм Русаковим. Не обійшлося й без філософських бесід, аргументованих ідей і невгамовних дискусій, які загартовували креативне мислення юних філософів.

Після останнього випробування пройшло урочисте нагородження переможців україномовної та англомовної секцій VІ Всеукраїнської олімпіади з філософії для школярів дипломами І, ІІ, ІІІ ступенів у НПУ імені М. Драгоманова.

 

 

 

Без перебільшення можна сказати, що проблема людини посідає центральне місце у філософії. Звичайно, людину вивчає біологія, анатомія, мовознавство, антропологія, психологія тощо. Однак всебічно людину не розглядає жодна інша, крім філософії, система знань. Протягом багатьох віків філософи аналізують природу і можливості людського розуму, особливості відчуттів, стан біологічного і соціального в людині, а також різноманітні прояви духовного світу людини: мову, мистецтво тощо.

Досліджуючи природу і сутність людини, філософія звертає увагу і на друге важливе питання філософії: чи здатен людський розум пізнати реальний світ?