CЗЗСО №1

Школа — це не лише про знання. Це про людей. Про емоції. Про підтримку. Про можливість бути собою.

Саме тому в Ізмаїльському ліцеї №1триває важлива робота з популяризації культури піклування про ментальне здоров’я.

Цього разу до активностей долучилися учні 5–8 класів.

І це були не просто розмови про «правильні» емоції. Діти грали, рухалися, спілкувалися, сміялися, розмірковували та вчилися краще розуміти себе й тих, хто поруч.

«ПОВЕРТАЄМОСЬ ДО ШКОЛИ. ТИ ЯК?»

Початок навчального року — це новий ритм, нові знайомства, навантаження та емоції.

Під час тематичних зустрічей учні говорили про свій настрій, переживання та способи допомогти собі у складний момент.

А квест «З посмішкою до Країни знань» перетворив турботу про себе на цікаву подорож із завданнями, рухом та гарним настроєм.

«ЛИМОН, МУХА І ЛІНИВИЙ КІТ»

Так-так, це не назви казок, а прості й доступні антистресові вправи!

Учні 5–8 класів опановували техніки, які допомагають розслабити тіло, знизити напруження та відновити внутрішню рівновагу.

А під час ігор «Стримуємо зайве»та «Виявляємо доброту» вчилися розпізнавати емоції, керувати ними та помічати, коли підтримка потрібна іншій людині.

«ДИВИМОСЯ. ВІДЧУВАЄМО. ОБГОВОРЮЄМО».

Кінопокази та обговорення допомогли поговорити про те, що іноді складно сказати просто словами. Дружба. Тривога. Доброта. Особисті кордони. Підтримка.
Уміння попросити про допомогу.

Під час тематичних розмов «Планета людей» школярі мали можливість поділитися власними думками, почуттями та поглядами.

РУХАЄМОСЯ — ЗАРЯДЖАЄМОСЯ — ПОСМІХАЄМОСЯ!

А ще — танцювали!

У межах Олімпійського тижнявідбулися танцювальні флешмоби, які подарували дітям рух, позитивні емоції та відчуття єдності. Бо іноді найкращий спосіб перезавантажитися — це просто встати, посміхнутися й потанцювати разом!

І НЕ ЗАБУВАЄМО ПРО ДОРОСЛИХ

Ментальне здоров’я дітей — відповідальність не лише самої дитини.

Педагогічні працівники долучилися до обговорень «Як помітити, що учню важко?», занять для класних керівників 5-х класів та круглого столу з питань психоемоційної підтримки.

Окрему увагу приділено питанням суїцидальної превенції та підтримки ментального здоров’я дітей в умовах війни.

А БАТЬКИ?

Для батьків проводяться консультації та інформаційні зустрічі: «Що таке ментальне здоров’я?», «Як проявляється стрес у дітей?», «Адаптація після канікул: повертаємось до школи?», «Як підтримати дитину в умовах воєнного стану?».

Бо іноді найважливіша допомога починається з простого запитання: «Ти як?»

І ще важливішого — «Я поруч».

НАША СПІЛЬНА МЕТА

Створити в ліцеї середовище, де дитина: почувається у безпеці; не боїться говорити про свої емоції; знає, де може отримати допомогу; вміє розпізнавати та регулювати власні емоції; відчуває підтримку дорослих і однолітків; має можливість відновлювати свої ресурси.

У межах програми «Ти як?» ми продовжуємо говорити про ментальне здоров’я просто, доступно та без зайвих складних слів.

Адже піклуватися про себе — не слабкість. Це навичка. Це сила. Це щоденна турбота про себе та тих, хто поруч.

Ізмаїльський ліцей №1 — простір, де важливі не лише знання, а й людина.

 Здорове харчування — це не лише про те, що лежить у нашій тарілці. Це про культуру, традиції, родину, турботу про себе та повагу до власного здоров’я.

Саме таку ідею допомогли відкрити учням Ізмаїльського ліцею №1 тематичні уроки, присвячені популяризації здорового харчування та української культури гостинності.

Ці заходи стали частиною важливого напряму, започаткованого Оленою Зеленською, — формування культури здорового харчування дітей та молоді. Особливу увагу в ньому приділено не лише корисному раціону, а й формуванню усвідомленого ставлення до їжі.

А що, як здорове харчування починається з традицій?

Під час уроків учні разом із педагогами вирушили у своєрідну подорож українськими традиціями гостинності.

Тема «Українські традиції гостинності: музика, звичаї та культура харчування» дала можливість подивитися на звичні для нас речі зовсім по-новому.

Говорили про:

- календарно-обрядові пісні та їхній зв’язок із традиціями харчування;

- українські звичаї та обряди, у яких їжа завжди посідала особливе місце;

- символіку хліба — одного з найважливіших символів української культури;

- традиційні українські страви та продукти, які формували харчову культуру наших предків;

-правила гостинності — уміння прийняти гостя, поділитися, пригостити та створити атмосферу тепла.

І поступово діти дійшли важливого висновку:

Їжа — це частина культурної спадщини.А українська традиційна кухня — це не просто перелік страв. Це історія народу, пам’ять поколінь, родинні рецепти, обряди, пісні та особливе ставлення до гостя.

Від традицій — до свідомого вибору.Особливо цікаво було простежити, як традиційні українські уявлення про харчування перегукуються із сучасними принципами здорового способу життя.

Учні міркували: чи може традиційна страва бути корисною? Чому наші предки використовували саме такі продукти? Що змінилося в нашому харчуванні сьогодні? І як навчитися робити вибір на користь власного здоров’я?

Так звичайна розмова про українську кухню перетворилася на розмову про відповідальність за власне здоров’я та культуру щоденного вибору.

Особливий погляд амбасадорки.Із інформаційного боку правильність та змістовність розроблених заходів допомагає спрямовувати амбасадорка проєкту Олександра Чувакіна — фахівчиня, яка підтримує популяризацію принципів здорового харчування та допомагає педагогам знаходити сучасні й цікаві формати роботи з дітьми.

Її участь стала важливим орієнтиром для педагогічної команди ліцею: говорити з дітьми про здорове харчування сучасно, цікаво й без повчань.

Коли урок стає більше, ніж уроком. Тематичні заняття провели заступник директорки з виховної роботи Світлана Полякова та соціальний педагог, вчитеь музичного мистецтва Ольга Зінов’єва.

Педагоги прагнули показати дітям просту, але дуже важливу річ:

здорове харчування не суперечить традиціям — навпаки, воно може починатися з усвідомлення власної культури.

Адже за українським столом завжди було місце не тільки для їжі.

Там були пісня, розмова, родина, хліб, гостинність і відчуття єдності.

Саме цю традицію ми можемо зберігати й сьогодні — додаючи до неї сучасне розуміння здорового харчування.

Зберігаємо традиції. Обираємо здоров’я. Передаємо культуру далі.

Популяризація української традиційної кухні та культури гостинності — це не лише про минуле.

Це про те, якою буде Україна завтра. Бо коли дитина знає, чому українці шанують хліб, пам’ятає родинні традиції, розуміє цінність спільної трапези й водночас уміє свідомо обирати корисну їжу — формується не просто правильна харчова поведінка. Формується культура.

Ізмаїльський ліцей №1 продовжує створювати простір, де здоров’я, освіта, українські традиції та сучасність зустрічаються за одним столом.

Бо здорове покоління — це покоління, яке знає, що їсти, розуміє, навіщо це робити, і пам’ятає, звідки воно родом.