CЗЗСО №1

11 лютого 2020 року у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safe Internet Day) під гаслом «Разом для найкращого Інтернету». В Україні День безпечного Інтернету (SID/ДБІ) запровадили Центр кращого Інтернету який представляє Національний комітет Дня безпечного Інтернету.

День безпечного Інтернету має на меті долучити до співпраці дітей і молодь, батьків і вихователів, освітян, педагогів і соціальних працівників, представників індустрії та політиків, надихаючи їх відігравати свою роль у створенні найкращого Інтернету.

Вчителі інформатики та соціально-психологічна служба школи спеціалізованої загальноосвітньої школи №1 ім. О. В. Суворова І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням англійської мови не могли не приєднатися до відзначення Дня безпечного Інтернету.

Кафедра вчителів інформатики (Дащенко Р.В., Мартинова О.Ю., Михайлова Н.В.) спільно з соціально- психологічною службою школи (Гаврюшкіна О.Ф., Єні О.С.) з 17 по 26 лютого 2020 року провели ряд профілактичних заходів для учнів, батьків, вчителів щодо безпечної поведінки в Інтернеті.

Починаючи з понеділка, 17 лютого, вчителями інформатики, Дащенко Р.В., Мартиновою О.Ю., Михайловою Н.В. було оголошено конкурс стіннівок на тему «Безпечна поведінка в мережі Інтернет», «Правила поводження з ПК», у якому прийняли участь учні 5 -11 класів. Школярі мали можливість проявити свою креативність та обізнаність в виготовлені стіннівок. Учні 2-4 класів долучились до конкурсу робіт у програмі ТuxPaint, Paint «Правила безпечної поведінки в мережі Інтернет».

Малюкам другокласникам конкурс став в новинку, адже вони лише почали вивчати предмет «Я досліджую світ. Інформатика». Ольга Федорівна, Ростислав Володмирович, Ольга Юріївна, Наталя Валентинівна вивели з учнями початкової школи для себе основні правила: не спілкуватись з незнайомцями в мережі, адже за маскою однолітка-друга може знаходить зовсім не друг і не однолітка, не розголошувати інформацію про особисте стороннім людям, не переказувати гроші незнайомцям, не "вестись на тролінг" і якнайголовніше правило "Здорове, живе спілкування з однолітками ніколи не замінить спілкування в соц.мережах".

Школярі старшої школи були залучені до диспутів «Інтимне селфі в Інтернеті – жарт чи небезпечний ризик», організаторами яких виступила соціально-психологічна служба школи в особі соціального педагога Ольги Федорівни та практичного психолога Олександра Сергійовича, де кожен учасник диспуту міг висловити свою точку зору, щодо явища секстину у сучасному суспільстві, а також зрозуміти всю небезпеку таких жартів. Учні були познайомлені з відповідальність за розповсюдження інтимних селфі, а також про наслідки для психологічного здоров'я, як особи що розповсюджують таку інформацію, так і особи яка стала жертвою секстингу та її оточуючого середовища (однолітків, батьків, вчителів).

Батьки та вчителі школи взяли участь в акції «Діти та підлітки в онлайні» (організатори соціально-психологічна служба школи), яка мала на меті розповсюдження листівок для батьків та вчителів «Діти та підлітки в онлайні»; пам’ятки для батьків «Як забезпечити безпеку дітей у мережі Інтернет?»

Підсумком декади стало проведення брейн-рингу для учнів 9-х класів та нагородження переможців конкурсів. В брейн-ринзі зійшлися дві команди учнів 9-их класів команда «Хакери» та команда «220 V» очільники команд вчителі інформатики Маихайлова Н.В., та Дащенко Р.В. . Командам було запропоновано ряд цікавих завдань, серед яких інтелектуальна вікторина «ПК та Internet», «Крилаті вирази», гра «Крокодил: безпека+Internet». Переможцями брейн-рингу стала команда «220 V».

Робота, проведена в рамках декади «Безпечного Internet» була змістовною, цікавою, корисною. Діти показали достатній рівень знань, вмінь та навичок в аспекті користування безпечним Інтернетом та переконалися в тому, що Інтернет надає неймовірні можливості для здійснення відкриттів, спілкування й творчості. Проте, оскільки з самого початку Інтернет розвивався без будь-якого контролю, сьогодні він містить величезну кількість інформації, причому далеко не завжди безпечної. Відсутність життєвого досвіду в учнів часто стає причиною зіткнення з онлайн-загрозами: шахрайством, порнографією, онлайн-насиллям та появою залежності від Інтернету. У зв'язку з цим і виникає проблема забезпечення безпеки дітей.

В якому віці починати займатися філософією?

Філософія не знає вікових і професійних обмежень. Аристотель став учнем платонівської Академії в 17 років. Тома Аквінський розпочав своє навчання в Неаполітанському університеті у 15-річному віці (де йому довелося читати природничо-філософські твори Аристотеля).

Арман Жан дю Плесі (майбутній кардинал Рішельє), поступивши в 9 років у Наварський коледж, на третьому, філософському, циклі навчання читав і коментував твори Аристотеля в оригіналі, коли йому було приблизно 13-14 років. Геґель студіював «Критику чистого розуму» Канта у неповні 19 років, а засновник американського прагматизму Чарльз Пірс почав вивчати цей твір у 16-річному віці.

Вже трирічна дитина задає дорослим філософські запитання (часто у формі «чому?»). Але свідоме ставлення до філософських проблем виникає вже у підлітковому віці, у 13-15 років. Найчастіше стимулом для постановки перших філософських питань стає художня література (кращі її взірці), фільми і, звичайно, власний життєвий досвід.

Школа повинна формувати такі важливі у найближчому майбутньому компетенції, як аналітичне і творче мислення, уміння аргументувати і знаходити правильні рішення.

Для цього особливу увагу варто приділяти трьом, на перший погляд простим та зрозумілим, навичкам: (1) повільному і вдумливому читанню, (2) вмінню виражати свої думки у письмовій формі (у формі есе) й (3) умінню аргументовано викладати й обґрунтовувати власну позицію (у доповідях, дискусіях і дебатах). Для розвитку цих компетенцій найкраще допомагають якісна література і філософія .

Отже національний центр " Мала академія наук " провів у грудні 2019-лютому 2020 VІ Всеукраїнську олімпіаду з філософії для школярів з метою популяризації філософської освіти та заохочення молоді до творчого і раціонального критичного мислення. Із загальною тематикою «Особистість та її ідентичність» олімпіада проходила в два етапи. Перший передбачав ознайомлення з першоджерелами філософів, проходження контрольного тестування за ними, а потім написання есе за цитатою одного з філософів(українською або англійською): «Ми передаємо думки за допомогою мови тільки тією мірою, якою чітко уявляємо собі принципи роботи мови» (М. Дамміт), «Але ні одна особа, ані будь-яка кількість осіб не вповноважені казати іншій повнолітній людській істоті, що вона для власного блага не повинна робити зі своїм життям те, що вона вирішила з ним зробити» (Дж. Ст. Міл), «… сукупність практик може бути співвіднесена з трьома… сферами: сферою панування над речами, сферою дій щодо інших і сферою відношення до самого себе. Не можна сказати, що ці три сфери абсолютно чужі одна одній. Зрозуміло, що панування над речами здійснюється через ставлення до інших, а останнє завжди передбачає ставлення до самого себе, і навпаки. Але йдеться про три осі, які мають бути проаналізовані як у їхній специфіці, так і в їхньому зв язку, а саме: вісь знання, вісь влади і вісь етики» (М. Фуко) .

Учениця 11-А класу СЗЗС №1 ім.О.В.Суворова м.Ізмаїл, Дерягіна Катерина, яка брала участь в олімпіаді, писала філософське есе англійською і за результатами заочного етапу отримала можливість представляти школу в очному етапі у місті Києві. Крім цього для англомовної секції, яка включала в себе 8 школярів з 5 областей України передбачалося написання мотиваційного есе і фінального чотиригодинного есе у Києві. Темами есе очного етапу стали цитати Дамміта «…Філософські проблеми розв’язуються тільки у тому випадку, якщо ми будемо уважно користуватися мовою.», Ханни Арендт «Питання совісті Адольфа Айхмана, звичайно, складне, але в жодному разі не унікальне…» і цитата з Кембриджської декларації свідомості «The field of Consciousness research is rapidly evolving. Abundant new techniques and strategies for human and non-human animal research have been developed»

До речі, олімпіада з філософії проходила у вигляді Всеукраїнськоїнаукової профільної школи з філософії МАН України, що пояснювало таку велику кількість лекцій, навчальних тренінгів і майстер-класів з філософії, які були проведені викладачами філософського факультету НПУ ім. Драгоманова Надією Адаменко, Наталею Легкою, Любов’ю Тереховою, Катериною Гончаренко і Сергієм Русаковим. Не обійшлося й без філософських бесід, аргументованих ідей і невгамовних дискусій, які загартовували креативне мислення юних філософів.

Після останнього випробування пройшло урочисте нагородження переможців україномовної та англомовної секцій VІ Всеукраїнської олімпіади з філософії для школярів дипломами І, ІІ, ІІІ ступенів у НПУ імені М. Драгоманова.

 

 

 

Без перебільшення можна сказати, що проблема людини посідає центральне місце у філософії. Звичайно, людину вивчає біологія, анатомія, мовознавство, антропологія, психологія тощо. Однак всебічно людину не розглядає жодна інша, крім філософії, система знань. Протягом багатьох віків філософи аналізують природу і можливості людського розуму, особливості відчуттів, стан біологічного і соціального в людині, а також різноманітні прояви духовного світу людини: мову, мистецтво тощо.

Досліджуючи природу і сутність людини, філософія звертає увагу і на друге важливе питання філософії: чи здатен людський розум пізнати реальний світ?